Ти тільки уяви .. Вона не твоя .. вранці з нею
прокидаєшся не ти .. її сонні очі цілують не твої губи .. а вона ж така гарна вранці .. вона готує сніданок не тобі .. і не до тебе поспішає на зустріч .. не тобі розповідає, як прожила день .. не з тобою ділить
проблеми та радості .. не тобі пише зворушливі смс .. не тобі присвячує вірші .. і ночами дарує насолоду не твоєму тілу .. і не тільки по ночами .. і не тільки тілу .. і ось тут .. за вушком .. цілує не тебе .. так, як
вміє цілувати лише вона … так, як любив ти .. не з тобою мріє про майбутньому .. не тебе чекає вдома з гарячою вечерею .. посміхається не тобі .. і навіть в
істериці б’є кулачками не в твою грудну клітку .. не ти витираєш ці наївні сльози .. і листівки, і подарунки – не тобі .. не ти бредеш поруч по
нічними вулицями .. не твої звички вона знає краще за своїх .. і ніжне .. пошепки .. не тобі .. і нігтями .. по спині … не твоєї .. не твоя дружина .. мати не твоїх дітей .. не твоя .. і нічого вже не виправити .. вона зовсім не твоя … страшно? ……….. тоді бережи …….

автор: Юлия Потапчук

Меню