Володимир Кучерявий – Я так хотів Тобою напуватись…

Я так хотів Тобою напуватись,
Ковтками свіжої холодної води
І понад все любити, і боятись,
Що ввечері Ти можеш не прийти.

Я так любив Тебе покуштувати,
Мій головний сніданок і обід.
Моя краплинка життєдайної наснаги,
Мій жар і невимовно ніжний лід…

Я призвичаївся до Твоїх поцілунків,
Моя розпусна і цнотлива Ти.
Ти стала найміцнішим з обладунків,
В яких мені доводилось іти.

Прийди і нагодуй мене собою.
Востаннє. Як ніколи і сповна.
Побудь для мене Ти прозорою водою,
Побудь п’янкою краплею вина.

Побудь, щоб понад всіх запам’ятатись,
Й зволожити мої сухі уста.
Останньою вечерею, щоб стати.
Сорокома п’янкими із звичайних ста.

23.11.2013р.

автор: Володимир Кучерявий

Я так хотів Тобою напуватись