Життя мені подарувавши,
Вона в слід за мною йшла.
Ніколи не забувавши,
У перший клас мене вела.
Уже підріс я і у життя пішов…
Вечорами з нею спілкувався,
ЇЇ платок червоний я знайшов
І ним лиш милувався.
Роки спливають швидко,
Як годинник бє години.
Та ніжне її личко
Все в моїм серці лине.
Цей пліт старенький
І мати тут стоїть,
Мій сину ти маленький!
Тобі ще в світі цьому жить.
В житті дорога не одна…
Багато маєш ще пройти.
Та надія в мене лиш одна,
Щоб не звернув з дороги ти.
Ці сльози не потрібні!
Знайду стежину я,
І завжди будуть у мені-
Поради з Вашого життя.
Закінчуються вже слова,
За все уклоном я подякую низьким.
І свічка на столі вже догора,
І гострий кут стає тупим…
автор: Анатолій Нiмець