Крига скресне
я воскресну
буде перший день весни.
Щось живе у межах серця.
Спи зі мною.
Не засни,
буде ж травень квітень березень
будеш гнутись долі вересом.
Далі
щастя-риби-нерест
крига ж скресла.
Так, без сумніву
страх все терся
нам об ноги наче кіт.
Крига кресне кресне
кресне
отже плине далі лід,
підминаючи під себе
очі зляканих рибин.
Це нічого
батько риба
врешті згине,
потім син.
Доживе до свого нересту,
березневої снаги.
Дочекається перетерпиться.
Спи зі мною
до весни.
автор: Віолетта Димна
