Вікторія Чорба – Привіт, мій друже, ти чого такий сумний?

Привіт, мій друже, ти чого такий сумний?
Де посмішка твоя з обличчя зникла?
Чому такий блідий, можливо щось болить?
І погляд свій щоразу ти відводиш,
Що трапилось? Скажи, лиш тільки не мовчи.
Між друзями не має бути таємниць.
Що кажеш? То кохання!
Украло спокій твій, і навіть сон у ночі!
-Хм, давно? Два роки! І я про те не знала!
-І хто ж вона? Признайся, хто та краля?
-Що кажеш? Я її чудово знаю…
-Ага, то одна із близьких подружок моїх
-Так, дай вгадаю: Катруся, Надя, а можливо Іринка.
А ще у мене в друзях числиться Даринка.
-Що знов говориш? Досить рахувати
-Що вже вгадала? То хто із них – ВОНА?
-Що? То є я! Кохання всього твого життя.

автор: Вікторія Чорба