Віктор Непомнящий – Аби пережити цю зиму…

Аби пережити цю зиму, а там рукою подати літа,
Аби не перемерзнути, не зачерствіти,
Мені бракує тебе, моя жінко, теплом оповита,
Мені бракує тебе.
Я до тебе не перегорів і не зможу згоріти,
Ця ранкова роса як бальзам для моїх очей,
Але йду по стерні і терплю, хоча вже не можу терпіти
Холод самотніх ночей.
Ти далеко від мене, ти десь там ще за горизонтом,
Ти у місті страшенному, назва якому обман,
А я тут прикриваюсь від снігу і граду зонтом,
Ще виїдає легені мої, туман.
Аби пережити цю зиму і не збожеволіти,
Аби перепити цей вечір гнітючий як сором,
Аби тільки раз доторкнутись, тебе поневолити,
Аби тільки раз …

автор: Віктор Непомнящий

Аби пережити цю зиму, а там рукою подати літа