Відповідь

Насправді не люблю, насправді не кохаю
Насправді не обманював тебе
Я полюбив свій спокій і словесні зграї
Нічого душу непокірну не займе

але сьогодні, знаєш, я закоханий у вечір
але сьогодні, чуєш, я говорю про любов
і в цю секунду ти приходиш не до речі
і в цю секунду я іду до неї знов

до тої, хто мене полюбить з синім оком
до тої, хто мені завяже рани на душі
і з нею спати ляжемо отут і тільки двоє
і лиш для неї я писатиму датовані вірші

вона така ж чорнява й кароока
у неї посмішка і янгол на губі
вона прямує вільним і тендітним кроком
і родинка у неї теж є на щоці

та знаєш, щось у ній не те,і щось мене лякає
як той налитий місяць зиркає з-за хмар
і в тому погляді майбутнє проминає
і в тих очах немає спокою примар

та я признаюсь, що кохаю лиш її
таку подібну , і такі подібні очі
моя ти Музо, стоголосся в німоті
не замовкай, будь ласка, я не хочу.

автор: Орест Кондзірський