Знов видні?ють в полі си?нії волошки,
І пташки? співають про щасливі дні.
І сплели?сь в єдино дві вузенькі стежки…
Мов, це все я бачу у прекраснім сні.
Показати повністю..
Поруч ти, коханий, в золотім колоссі,
Наче друге сонце сяє на землі!
Васильки? сині?ють у мої?м волоссі,
І блаки?ттю пахне аж на небесі!
Ми у ро?сах босі бігаєм до рання,
І проміння ніжно ловим на щоці…
І погода в полі, як то кажуть, файна,
І так любо-любо в серці й на душі!
Не кажи, що підеш ген за ті діброви,
Що пора прощатись на усі віки.
Ти зали?ш до завтра всі лихі? розмови…
Глянь, синіють знову наші васильки?!
автор: Уляна Борисовська
