Григорій Сковорода – Ти питаєш

Ти питаєш: якщо щастя життя в кожному з нас,
То чому досягає його так мало людей?
О, це тому, що їм важко керувати душею,
І тому що не навчилися приборкувати пориви.
Звивистими стежками, горбами і через глибокі рови
Мчить недосвідчений вершник, якщо він погано
править конем.
Морем і сушею, крізь стріли і вогонь мчить той,
Хто нерозумну душу не скеровує розумом.
Отже, що ж залишається? Читати блаженні книги,
Не досить ховати це в собі, необхідно відобразити його.
Тепер ти новобранець: вправляючись вчинками,
з часом станеш воїном.
З цих воїнів виходить той дивний цар,
Яким був Христос і його учні…

Меню