Андієвська Емма – Знаки (сонет)

Світ  ще  в  нефритній  вазі  сам,  –  будяк,
Що  –  фіялкову  плівку  водоспаду.
В  прозорість-крен.  Глек  із  трубою  –  південь,
Що  –  на  краях  –  на  річку  й  віадук.

Дівчата  у  дверях.  Квітники.  Садок.
Тенісний  корт.  На  линві  –  шість  шкарпеток.
Аквамаринний  –  час  від  часу  –  подув.
Не  дискобол,  що  –  замість  диску  –  день,

А  в  синіх  плавках  розсувна  істота,
Що  може  циркулем  й  атлантом  стати,
І  кошиком,  де  –  в  скибках  –  довге  сяйво,

Що  в  затінку  –  всі  голови  –  косою.
За  мить  прозріння  –  й  вічність  віддаси,
Вигляд  з  вікна?  Чи  просто  в  грудах  серп?

Меню