Марта Тарнавська – Діягноз

Зенкові

Der Tod ist gross.
Wir sind die Seinen
lachenden Munds.
Wenn wir uns mitten im Leben meinen,
wagt er zu weinen
mitten in uns.

Rainer Maria Rilke: Schlussst?ck.

Не вирок це — мале memento mori:
затьмарила хмаринка небосхил,
та простір неба — голуба прозорість,
і сонця курс — пополудневий схил.

Здаля йде ніч — до тебе, і до мене —
та поки що — стоїть великий день:
ще таїнство у серці незбагненне
нових пізнань, неспіваних пісень.

Наївний — числить лиш на ясність неба.
Нещасний той, хто вірить тільки в ніч.
Живе життя ловити в жмені треба,
нести у тьму світила власних свіч.

1973