Ти змінюєш мене..

ти змінюєш мене.. твої слова гріють мої долоні…. на вулиці прохолодно…в серці – 7 градусів…. там пусто і до нудоти зимно…
скільки ще листів ти напишеш мені? скільки потягів проводжатимеш поглядом і не сядеш в жоден? скільки квитків зберігатимеш і купуватимеш знову? скільки разів на день подумаєш про мене?
…знаєш, я не читаю детективів, не дивлюсь документальних фільмів, не вмію малювати…. я зовсім не схожа на Демі Мур, не ношу кеди , не вмію танцювати танго, не знаю іспанської….
що ти знайшов в мені? мої листи навіть не справжні, а тільки щиро-закохані… мої очі зовсім не блакитні, волосся не довге , слова не літературні…
я нічого не тямлю в можливостях колайдера, ненавиджу математику і обожнюю вірші…
…my sunny boy, я обожнюю тебе і книги…. божеволію від кожної сторінки, вловлюю кожен рядок…. я до нестями люблю твій голос.. ніжний тембр, який пахне мені мигдалем…
…my sunny boy, люби свою маму….даруй їй квіти, готуй їй каву в ліжко, цілуй її наніч….витирай вікна у своїй кімнаті, не сиди в бібліотеках, не ходи в паби… в жодній вітрині ти мене не побачиш…
… знаєш, купи собі випити…приходи в найближчий парк…сідай на другу лавку з ліва…зустрінемось о восьмій…

автор: Машка Герелишин