Чому не можу я не думати про тебе,
Чому заполонив мої думки?
Чому коли дивлюся я у небо,
То розумію, що для мене небо ти.
Ці очі, і твоя усмішка…
Я бачу їх і вранці, і вночі,
І я пишу сьогодні ніжні вірші
І їх, чомусь, присвячую тобі.
І ти тепер для мене особливий
І хочу щоби був ти тільки мій!
З проханнями звертаюся до неба,
Із порухами ніджних вій…
Я сподіваюсь, що настане день,
Коли ми будем разом, буде щастя,
Коли відступить темінь, прийде світ
і ми не зустрічатимем ненастя.
автор: Анна Ищенко