Давай залишимо цей світ для нас…
Без зайвих фраз із страз
і твоїх прикрас…
Давай залишимо цю мить собі,
як захід сонця помаранчем у вікні…
Давай залишимось одні-
години звірені і золоті… А ми самі-
солодка і терпка мелодія для двох.
Незвірено і тихо тіні заблукали,
і ми згадали як кохали…
автор: Тіна Карабанович
