Ти п’єш мою кров

Ти п’єш мою кров,
Немов келих вина,
Я терплю тебе знов,
Не моя це вина.

Ти зло. Ти вампір.
Ти п’єш мою душу,
Ти смієшся до пір
Що аж плакати мушу

Ти керуєш усім,
В тебе серце холодне,
Ти плюєш у лице
Я ж – немов у безодні.

Так не буде завжди,
Я тобі обіцяю,
Ти ще трохи зажди,
Я ще трохи сил маю.

Тоді я у лице
Тобі стану сміятись,
І тоді зрозумієш,