Ти не віриш що буваю мила?
Той, не вір, мені якось всеодно.
Якби щось в середині жевріло,
Може б мені й допомогло воно.
Я не люблю й не домагаюь
люті,
Вона сама до мене йде,
І я ходжу збираю як полюддя,
Хто і що мені несе,
А несуть то завжди негативне,
А хочаби взяв би хтось моє,
Так ніхто ж не хоче забирати,
Те що так давно в середині
гниє.
автор: Марта Круз