Театр

У тебе шкіра біла
І очі величезні сліпі,
Немає зморщок на чолі –
Їх маска приховала.
Есхіл напише для тебе сценарій.
Ти матимеш роль головну,
І кожен сусід зіграє свою.
Вже перший акт на підході,
А ти чекаєш антракт…
Втекти за куліси,
Зірвати маску з обличчя, до біса!!!!
Скінчилась перерва,
Тетій дзвін пролунав.
Давай на арену,
Слави Мельпомену!
Другий акт завершився,
Контур маски в обличчя в”ятрився.
Несуть тебе зі сцени в партер,
Там яма глибока – два метри на пів.
А ти не здавайся і грай як завжди,
Біла шкіра і кутики вуст догори.

автор: Марія Манко