Це мій тобі останній слізний лист,
Написаний сумним кантантом ночі.
У мене до печалей явний хист,
Бо вірші почуттями кровоточать.
Це мій тобі останній заповіт –
Нашкрябані на серці мемуари;
Перед падінням радісний політ
Піл соло пересохлої гітари.
І хай за рогом смерть – я не боюсь,
Бо й за натхнення треба заплатити.
Не плач, коханий. Бачиш, я сміюсь,
І млію , щоби ти зумів горіти.
автор: Таня Левадко
