Таня Бенещук – Усе життя в листах тобі

Лягло перо в надії у зізнаннях,
Душа зітхнула від жалю.
Я не сказала слів тобі прощальних,
Ти так і не сказав мені «люблю».

В конвертах білих,летять до тебе сльози,
Ранковими туманами біжить моя журба.
Слова в рядки скупі,важким камінням впали,
Немов холодная, могильная плита.

Останній раз пишу за не один десяток років,
Останній раз я не діждусь у відповідь листа.
Вплету червону стрічку я у посивілі,довгі коси,
Як символ вірності, тобі одному, до кінця.

Ти будеш далі жити, а я чекати кроки,
У пам’яті вертаючи літа.
Заграв оркестр у похмурий день осінній,
Згадав ти…Та уже дарма.

автор: Таня Бенещук

Усе життя в листах тобі