Там, де бруківка вже протоптана ногами
Яких відлуння все відносить вдаль
Люблю гуляти,особливо вечорами
Де місто накриває ніч,немов вуаль.
Там,де лунає музика гітари
Де грає в переході саксофон
Люблю я зупинитись і хвилини
Мов завмирають з нею в унісон.
Там,де асфальт,що скроплений дощами
Де відображення в калюжах я знайду
Й подивлюся на статуй, що віками
Спокій того міста бережуть.
Там,де книжки на вулицях, в кафешках
Де присмак солодощів й молока
І замок,де веде ця довга стежка
Бо він високий є, немов гора.
Там,де дороги вкриті голубами
Які взлітають й дивляться на нас
Там, де художник фарбами малює
Пейзаж, що бачить вдалені
Як промінь сонця,що від холоду рятує
Чи жінку, що сумує у вікні.
Там,де сидять поважно леви
Втупившись поглядом у світ
В очах їх прочитати можна:
‘Ви тільки місто бережіть’.
Там,де блукають колії трамвайні
Відчутний запах кави й пирогів
Куди б не вів твій шлях життєвий
Ти пам’ятай, як пахне Львів.

автор: Оксанка Грица

Меню