Та я б тебе розцілувув!
Якщо би ти була моя.
Довіку б з радості кохав,
І квітів подарив поля.

За тебе, я віддам усе,
І навіть серце я свое віддам,
І навіть би віддав себе!
Як би в житті зустрітись нам.

Нажаль нема заради кого віддаватись,
За ради кого із вогнем по гратись!
Немае у житті моему цілі.
Напевно скоро тапочки одягну білі.

І хочеш ти сказати що безумний і тупий?
Ні! Від кохання, я до тебе, став сліпий
І с кожним роком, я по трішки буду помирати!
Лиш тільки ти, змогла б мене урятувати

автор: Слава Трофимчук

Меню