Метушня. Маячня. Ніч не має кінця.
Ти стоїш біля мене, і грієш.
Я не можу розгледіти навіть лиця,
Загорівся вогнями, а тлієш.
Ти не скажеш мені ані “так”, ні “прощай”,
Ти не скажеш, напевне, нічого.
І хто знає, чому не впускали у рай…
Я ж вважала тебе майже богом.
Відпустив. Розлюбив. Не любив – бо пішов.
Навіть плакала ніч, навіть небо.
Я чекаю.. Приходь. Обійми мене знов.
Я ж не зможу без те…
Так, без ТЕБЕ.
автор: Света Захарчук
