Старий рояль давно вже не звучить.

Старий рояль давно вже не звучить,
Не чуть акордів від гітари,
І ніжний голос вже давно мовчить,
І світле небо затягнули хмари.
Нема образ й недоліків не залишилось
Лиш тиха пам’ять у старих фотоальбомах
І світла тінь від ніжності твоїх очей.
Немає сил і навіть шепоту уже немає,
Куди поділась ти? І щастя де зникає? Куди подіти всю мою любов до тебе?
Невже вона тобі тепер не треба?
Не вірю, не змирюсь бо досі ще страждаю
Не хочу забувать і вічно пам’ятаю
Про посмішку дорожчу за життя
Про те що я твоє дитя
Про ласку і твою любов
Й про твою щирість я згадаю знов…
Затихли звуки і не чути слів,
Та вогник у твоїх очах уже дотлів
Так прикро, й біль до серця підступає
Так холодно коли тебе не має…
Твій тихий голос все мовчить
Старий рояль давно вже не звучить…

автор: Адріанна Орнест