Я була повією для них
А для тебе янголом небесним
Від шершавих їхніх губ палких
Вже єство моє ніколи не воскресне
Ти літав у мріях і думках
Я ж бо поринала у загубу
Як покірна іграшка була
Може я ще нею довго буду
Не кричи й не плач, просто змирись
Що не вмію я, як ти літати,
Не тягни мене з собою ввись
Я зірвусь, а ти будеш страждати
автор: Rita Romanuchun
