Юлька Гриценко – Зраджені

Між здорових лиш я занедужала,
Споглядаючи сонце на відстані.
І якими б не були байдужими,
Все одно ще лежатиму близько я.

Затремтіли на віях підсніжники,
А сріблясті монети розтрачені
І якими б не були ми ніжними,
Все одно, наче зраджені плачемо.

Загубились колись між роками ми,
І, здавалось, провини загладили.
Та якими б не були коханими,
Все одно ще не раз когось зрадимо.

І зустрілися десь між вокзалами.
В різні потяги сіли замріяно.
І вмивалися довго сльозами ми,
Бо нікому, крім себе не віримо.