Юлька Гриценко – Мені б Тебе так не любити

Весняним сміхом, сонцем сита,
Вже досить прагнень і бажань!
Мені б сховати власний жаль,
Мені б Тебе так не любити.

З очей дощі вже вітер витер,
І марно плакати в душі!
Мені б спинитись на межі,
Мені б Тебе так не любити.

Солодким смутком небо вкрите,
І тільки спогадів потік…
Не треба щастя у житті!
Мені б Тебе так не любити!

Мої думки, мов срібне мито,
Летять на дно твоїх очей.
І хай болить, гризе й пече,
Мені б Тебе лиш не любити…