Оля Виваль – Розкидані по світу я і ти.

Розкидані по світу я і ти.
І наші долі вже давно розмиті.
І та холодна ніч,і той журби кришталь,
Що в казематі його уламочки розбиті.
І ті уламочки-це сльози мої.
Вони,як золото такі ще дорогі.
А та холодна ніч-це руки твої,
Такі тихесенькі,такі не дорогі.
Стріляй…Стріляй,прошу у мене.
Ти не шкодуй мене ні крапельки,прошу тебе.
Ти не шкодуй мене,шкодуй себе,
Мій ангелок, стріляй-мене не буде в тебе.

автор: Оля Виваль