Мої гантелі веселкові
Відносить в море течія…
Світання смолоскип окови
Розплавив, і сьогодні я
Повішу телефонну трубку,
Яка знущальним фарсом тхне,
Відпущу спогади-голубки
І зроблю врешті хід конем.
Я виставлю назустріч вітру
Ажур розхристаних думок
І підірву відром селітри
Сором’язливості замок.
Напхаю льоду поза щоки,
І хвиль горнятко в себе хлюпну,
У піні жвавого потоку
Потоплю совість непідкупну,
Занурю в бірюзове море
Невиконаних планів списки,
Заткну посудину Пандори,
Розсиплюсь на солоні бризки…
19.12.13
автор: Ольга Жаровська
