Олеся Крисько – Якби ж ти слухав стук мого серця…

Якби ж ти слухав стук мого серця,
Та рахував би його удари,
Розшифрував би у його герцах
Всю потаємність ранкових марень.

Якби ж відчув ти чим пахне небо,
Пташиних співів весняні ноти,
Що невагомо ллються у вуха
Якби ж ти знав це, якби ж ти слухав!

В передсвітанні, як завжди, знову
Ховаю в грудях той скарб сердечний.
Мені не треба шукати дива,
Бо моє диво таке доречне.

Не озирайся, не гай даремно
Вічного часу швидкого плину,
Усе, що треба, давно по венах
В тілі розлилося по краплинах.

Не озирайся, дивися в очі,
У пульсі моїм усе озветься…
Я ж відкривалась тобі щоночі!
Якби ж ти слухав стук мого серця…

автор: Олеся Крисько

Якби ж ти слухав стук мого серця