Олеся Крисько – Пахучі яблука дарує рання осінь

Пахучі яблука дарує рання осінь –
Солодше меду присмак на моїх вустах.
А у розлук ніхто пояснення не просить.
І що в замін, коли душа вже геть пуста?

Перегоріло. Опустіло серце. Знову
Переступаю через тисячі причин.
Свою любов ввела з байдужістю у змову.
Усе по колу – безкінечний серпантин.

Чия вина, що в серпні пахне листопадом?
Чи я одна, що наламала дров?
Вже ходить осінь стиха яблуневим садом.
Пробач мене. Пробач за не любов…

автор: Олеся Крисько

Пахучі яблука дарує рання осінь