Олег Підфігурний – Твої поцілунки по гусячій шкірі…

Твої поцілунки по гусячій шкірі,
зверху до низу – масло в вогонь.
Підкинь іще хмизу. Вся твоя щирість,
вміщається в о́бхват гарячих долонь.

Дихай в повіки, кусай мочки вух.
Якщо я шоколад, ти – моя кава.
І яка кому справа, що кожен твій рух,
лоскоче нутро, мов солодка приправа.

Оголюй плече, дражни підсвідомість.
Дивись мені в очі, дивись і мовчи.
Роби все, що хочеш, тільки натомість
губам дай торкнути твоїх ключиць.

Язиком по щоці, наче лезом гарячим.
Ніч тане, мов лід, на весняних дахах.
Стогони в суміш, з доволі котячим
муркотінням до ранку. І втома в очах.

А далі, заснути з тобою на грудях.
Нехай цей момент триватиме вічність.
І поки в людей стигне чай десь на кухнях,
Я тобі доведу, що ти – моя ніжність…

автор: Олег Підфігурний

Твої поцілунки по гусячій шкірі