Є в друзів безперечні привілеї:
Аміго слід у долі залиша…
Колись моя схвильована душа
Всміхнулась до прекрасної твоєї.
Для тебе досі дні мої відкриті –
Яка різниця, хто кому напише?
Не знаю, як тобі, мені світліше,
Бо ти живеш, бо ти живеш на світі!
Слова прийшли – надійні та прості.
Шукати слів – наука не нова!
І що казати: не лише слова
Вміщаються під мушлями листів.
Щасти тобі, і всім твоїм – щасти!
Удачам вашим хай не буде краю,
Усмішок милих будні не стирають!
І ще : пиши хоч іноді листи!
автор: Оксана Осовська
