Всю ніч у мозку гастролює день,
І циркулює по нейронах струмом.
А вранці з дому вибіжить мішень
Дорослістю прикрита і костюмом,
Щоб знати : вічне серце чи забіг !
Так вічна кава ставиться до столу,
А в сумочці робочій оберіг –
Чергова упаковка валідолу…
Світ дошкуляє світний чи втіша,
То успіх ліпиш, то тримаєш планку !
А ніч приходить – томиться душа
Думки гонити і чекати ранку !
Осліпла доля чи оглухлий кут –
Кидаєшся у тисняву і тряску…
Мізерний наш у всесвіті маршрут,
Та щось встигаєш і шукаєш казку !
І шаленієш, як знайдеш, бува !
А зараз – ніч ! Ну що поробиш нині ?
Потрібна, значить фаза темнова
Немов листочку, мислячій людині.
У років сорок, може, сорок п`ять,
Міцнішаєш добою, ще добою,
Щоб чути, як секунди лопотять,
Як мойри розмовляють між собою !
Всю ніч у мозку гастролює день…
автор: Оксана Осовська
