Я лиш художник,що згубивши акварелі,
Малює ніжність рухами пера
Чуттєвий слід,лишає на папері
Грайливий відблиск,знаного тепла
Його присутність,майже невловима
Чи то думки потрапили в полон?
Моя любов,така самотня і зрадлива,
Чарівних спогадів переглядає сон!
Було усе:ненависть,й кохання,
Було,та пристрасті не буде уже більш.
Веселкою змішалися страждання
Німого крику в безнадійний вірш!!
автор: Іра Стефанишин