Німі монологи…

Чи то до себе я звертаюсь?
Чи до когось?
Чи почує мене хто,
чесно я собі зізнаюсь?

До чийогось серця,
Слово донесу,
Мені принесли сум,
А я радість Віднесу.

Закрию у коморі всі нещастя!
А ви б хотіли щастя?
Щоб воно, лізло вам в вікно,
Й щоб його, багато так було,

Щоб не знали де його садити,
Й ненароком його не зачепити,
Аби не втекло, і щоб у вас,
Весь час жило…

Але ж, так ніколи не буває,
Щастя порівну на всіх,
чомусь не вистачає…

автор: Іванна Сирота