Нема долин таких, як на Вкраїні,
Де б не шукав – таких вже не знайдеш,
Вони чарівні, ніжні і донині
Поних як зачарований ідеш.
Розкинулись левади зеленаві,
Їх спокій осокори стережуть,
Ганяє вітер собі хмари мляві,
А павучки мереживо плетуть…
Проткнули хмари – сестроньки тополі,
Купають віти в річці явори,
В нас надзвичайно світять зорі
І наймиліші в світі вечори.
Пісні співають солов’ї в левадах,
Струмки поволі тихо дзюркотять,
Таку красу не змірять у каратах
І в двух словах ніяк не описать.
автор: Ілля Манченко (28.01.13)