обійми мене дівчинко хай я забуду про втому
начаровану книгами розпачу згустком солоним
хай на мить стихне музика зіграна кимось відомим
і не буде нічого крім світла твоєї руки
ця хвилина якою я житиму довго опісля
загортаючи сутінки нетлями спогадів прісних
залишаючи тіні на дзеркалі або на кріслі
не віщує ні спокою ні повертання ріки
ти відчуєш це дівчинко крила зірвуться угору
обірвавши всі жили неначе останню опору
на брунатному серці печать мовчазної покори
адже що я зумію коли поміж нами роки?
автор: Наталя Пасічник
