Наталія Климюк – Біо.гра.(фія)

інтелектуалка. провінціалка
з міста де виростають червоні гори
де на чотирьох одна комуналка..
і кожен плекає лиш власне горе
це я хочу стрибнути вище.
зробити краще..
кидаю долі виклик
лізу у самісіньку пащу..
а він сміється..і не розуміє нащо
а він сміється і мала, розслабся.
чому ж у тебе усе так непросто?
мала, тобі тільки двадцять..
чому у тебе суму..як он у тієї бабці..
що життя прожила так років під дев’яносто..
мала, ну скажи навіщо?
демонструвати характер, тягнути жили..
іти на когось війною.
Сама розумієш, що це просто смішно.
Задля того, щоб тебе полюбили..
Достатньо бути собою.
І він не знає, що таким як я усе пояснюють змалку.
Втовкмачують в голову
Фарбуючи світ на чорно
Це такі як я ..ламають пальці
Піднімаючи планку
Лізуть угору.
Деруть власне горло.
Але таки досягають свого′.

автор: Наталія Климюк 

Біо.гра.(фія)