Надзвичайно фальшивий вірш

Я так втомилась від усіх цих фальшивих усмішок.
Від руху м’яз губ заради «привіт».
Так, може комусь і приємно,
Та потім знов інший світ
В голові, в думках, ну і в снах
У наших снах
Лиш там є ми.
А так завжди
Новенька маска, новий імідж, нова гра. І так кожен день спочатку –
На устах фальшива посмішка.
Всі ми герої
Поеми одної,
Що й пишемо ми.
Та в нас є рамки, ми як фотографії.
Шукаєм ідеали, та робим копії.
І ідеальний світ – світ копій!
Де думаємо чужими словами,
Чужими думками,
І знов проживаємо чуже життя.
Може, вам так до вподоби:
Фальшивий стан душі
І щастя фальшиве –
Можливо, це мода
На фальшиві почуття.
Зрадливі очі,
Награні усмішки – це реальність,
Та не життя.
І вся ця мода, думаєте,
Це сенс?
Так, така думка ваша.
Та це лиш
Існування
Під фальшивими масками
Із чужим життям…

автор: Лєра Кузьмич