Надя Ковалюк – Згорає сонце у долонях неба…

Згорає сонце у долонях неба,
Вже ніч сплітає зоряні вінки.
Ти знаєш,він у мене – те, що треба,
І все б – нічого, але він – не ти…

Чия вина у тім, що так буває?
Будуй мости хоч до самих зірок,
Кохання або є, або немає,
Це те, що не поділиться на трьох.

Здається, я не вмію вже кохати,
Бо після тебе – все іде не так.
В моїй колоді погубились карти
І всі тузи – тепер в твоїх руках.

Він – те, що треба, та цього замало,
Бо все – від серця, як ти не крути.
Я так і не змогла, не покохала.
Бо все б – нічого… Але він – не ти…

автор: Надя Ковалюк

Згорає сонце у долонях неба