Я знов торкаюсь твого тіла, наче вперше,
Хоч знаю, що востаннє…І нехай.
Я заціловую тебе, на мить завмерши,
Наповнюю жагою через край.
Вуста вустами закриваю на пів-слові.
Я знаю, це закінчиться…Нехай…
І моє тіло із твоїм – в шаленій змові.
Кохай мене, хороший мій,кохай…
Я загорну тебе в красу свою жіночу,
І заведу в такий жаданий рай…
Я знову ніжністю зморити тебе хочу-
Останній раз, останню ніч…Нехай…
Ми завтра знову розминемося так швидко,
Як в небі реактивні літаки.
Пірветься знову почуттів шовкова нитка,
Яку ми вже не зможем віднайти…
Остання ніч, неначе сон-пройде в моменті,
І я без тебе знову залишусь,
Як попелюшка в позолоченій кареті,
Яка перетворилась на гарбуз…
Я ще зустріну у житті таких хороших,
На щастя, або може на біду…
Я ще шукатиму колись на тебе схожих…
Хороший мій…Я знаю…Не знайду…
автор: Надя Ковалюк
