Надя Ковалюк – Я на серці залатую діри…

Я на серці залатую діри,
Розбиваю коліна у кров.
Я ще вперто шукаю довіри,
Та, на жаль, розчаровуюсь знов.

Я чимраз багатію на досвід
Й чоловічу невдалу брехню.
Проводжаючи в тінь їхню постать –
Все ще вірю у долю свою.

Але так – щоб навічно,до скону,
Щоб – розхристано – щира душа.
Я молитимусь ,як на ікону…
Щоб у серці була тільки я.

Я пройду через всю Україну,
До кінця, не жаліючи ніг.
І якщо я такого зустріну –
Я його відвоюю у всіх!

автор: Надя Ковалюк