Іван Вовчок – Тернистий шлях

Я йду у гору, з сумкою на спині
Та сумка для моїх гріхів,
Таких наприклад як гордині,
А також для лукавих слів.

Так підіймаюсь я до Бога,
Хоч через сумку важко йти,
Здається надто довгою дорога,
Але скороченого шляху не знайти

Падуть гріхи у вигляді каміння,
З малих зібралися рясні дощі,
Великі – подавляють в нас терпіння.
Так хочеться їх скинути з душі.

Зроблю привал на цій дорозі,
Очищу сумку – легше буде йти.
Ми всі покаятися в змозі,
Такий наш дар, покайся й ти.