Міша Битлянин – Щокою ковзає цілунок…

Щокою ковзає цілунок,
Сльози палкої витре слід.
Ти неземний мій подарунок,
Ти янгол, що врятує світ.
Роси криштальної краплинка,
Метелик, що поринув в даль.
Цнотлива посмішка, сльозинка,
Моє ти щастя і печаль…
Кохання вищого гатунку
Хіба було? Вже не згадаєм.
Щока холодна без цілунку,
І сліду щирого немає.

автор: Міша Битлянин

Щокою ковзає цілунок...