До щастя нам залишилось два горнятка з кавою
І один поцілунок десь посеред людної площі.
Насолоджуйся мною і тою виставою,
Що нам влаштували сніжинки, стрибаючи просто у очі.
Зігрівайся моїми очима, охолоджуйся моїм подихом,
Втамуй спрагу моїм поцілунком. Вдягнись у мої обійми.
Нехай всі споглядають на нас таких дивно закоханих з подивом,
І не вірять, що можна бути такими щасливими…
А по місту іде новий рік. Ожеледиця, вітер свище.
Ми танцюємо під ” Let it snow” і стрибаємо, ніби діти.
Неважливо, що календар нам так вперто диктує:” Січень”,
Я почую твій щирий сміх і в душі розквітають квіти.
автор: Маша Карамнова
