Марія Мочернюк – На твоїх скронях давно сивина…

На твоїх скронях давно сивина
А на руках затверділі мозо́лі
Такий старий,та ось дивина
До пізньої ночі працюєш на полі

Ніби буянить в душі тридцять літ
А всі роки лиш число на папері
Переступаю твій,діду,поріг
Закриваєш за мною двері

В твоїх очах видно все життя
У них,мов у книжці,- історія
Та підводить серцебиття
І у грудях часто поколює

Уже вкотре швидка допомога
Серед ночі у тво́їй хаті
Ми з тобою і це поборимо
Тільки,діду,не смій помирати

Ось я знов на твоєму порозі
Зачиняю двері сама
Він закрити уже не взмозі
Дідуся вже в живих нема.

автор: Марія Мочернюк

На твоїх скронях давно сивина...