Людмила Ковальчук – Осінь

Айстрово-жоржинова, білокомірцева,
Стрічкою заплетена у русяві коси.
Велично-натхненна, сонячна, взірцева –
За шкільною партою юна моя осінь.

Книжкова, закохана, виноградно-яблучна,
У очах відверто неба чиста просинь…
Золотисто-ніжна молодість нев’януча,
Стежками-дорогами мила моя осінь.

Вальсова, замріяна, впевнено крокуюча…
Сльози-намистинки у ранкові роси…
Пристрасно-багряна, дощиком цілуюча.
Хай найдовша буде золотава осінь.

Грозова, завітрена, тиха листопадова,
Паморозь і сонце, лише зрідка гості…
Квіти, вже останні, трохи душу радують…
Отже хай запізниться ваша зріла осінь.

автор: Людмила Ковальчук

Осінь