Набираю слова, що лежать у душі,
Та зв’зати чомусь їх так важко.
Бачу зміст почуттів, тему твоїх віршів,
Але почерк погіршився значно.
Знову новий абзац загорівся в очах
Й кульмінація в розвитку спіє,
Але люблю чи ні, запитався б хоч раз,
Бо поема вся наша затліє.
Знову речення йдуть, а епітетів нуль,
Що це з нами, пора визначати.
Це кінцівка чи ні – в серця свого спитай,
Ну а зараз я ставлю три крапки…
автор: Ірена