Люблю коли тихо…

Люблю коли тихо, ні звуку машин
І скочує сніг з небесних вершин
І вдягнуті в біле зимові дерева
Так схожі на гриви звеличених левів

І там аж за пагорбком тільки хребти
Містків, що притрушені снігом, хитких
І там аж за пагорбком всього початок
І виткане поле з білесеньких латок…

автор: olvviy