Леона Вишневська – Проза життя

Всі твої обіцянки,
любий, це така незграбна, дешева лірика.
Що не день, то ванільний сонет.
Мені трохи за 20, тому я більше не схильна вірити,
що брехня забудеться, а лінь просто мине.

Знаєш, є речі, які не вирішує тільки ліжко,
є істини, які тепер дають тобі котлети й борщ,
їх більше не побачити у вині.
Попереду лиш суцільні сірі будні,
А ти, як піон, без тепличних умов змарнів.
Наївний.
Знай, дружина і жінка – це насправді різні люди.

P.S. Хоча, буває, трапляється таки дві в одній.

автор: Леона Вишневська

Проза життя